ТИ ЯК?

 Всеукраїнська програма ментального здоров'я "ТИ ЯК"?, ініційована першою леді, Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили та енергії. 

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року помітно вплинуло на життя українців, включаючи їхнє ментальне здоров'я. За прогнозами Міністерства охорони здоров'я України, близько 15 мільйонів українців відчують наслідки війни на своєму ментальному здоров'ї,^[а за даними дослідження, проведеного британською компанією Alligator Digital, кожен другий у світі відчуває на собі вплив розв'язаної Росією війни проти України.

На спеціальній сторінці «Ти як?» розміщено поради, як попіклуватися про себе та дитину, також зібрані контакти перевірених партнерів та номери гарячих ліній з психологічної допомоги, куди людина може звернутися безкоштовно.

У 2022 році спільно з ВООЗ розроблено посібник «Базові навички турботи про себе та інших», цикл анімаційних відеороликів про те, як перемогти стрес.

У листопаді того ж року за підтримки Центру психічного здоров'я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України, у співпраці з ВООЗ, створено відеоролики з українськими зірками та телеведучими, які демонструють виконання різних технік самодопомоги.

Як допомогти дитячій творчості?

 

Коли в малюка  з'являються перші творчі прояви? Тоді, коли він із захватом малює на новеньких шпалерах? Або збирає з конструктора щось фантастичне, але говорить, що це автомобіль? Або коли співає власну пісню з незрозумілими словами та мотивом?

ДИТЯЧІ СТРАХИ

 

 Страх - це корисна емоція. Дитина, що нормально розвивається, повинна обовязково "уміти боятися". Але існує тонка грань, за якою звичайний стан стає нав'язливим, перетворюється на фобію і робить із нормальної дитини невротика. Часто це відбувається тому, що ми, дорослі, помилково думаємо: якщо не звертати на страхи увагу наших дітей або дорікати їх за те, що вони чогось бояться, то все мине.

    Дослідження останніх років виявили дуже цікаві відомості про те, чого саме бояться наші діти. У списку виявилося більше двадцяти різних страхів. Серед них: старх самотності, напади, захворювання, боязнь незнайомих людей, страх перед покаранням зі сторони батьків, острах казкових героїв. Дивно, але навіть у наш час, коли удосталь зявилося всіляких монстрів, діти як і раніше, бояться Баби Яги, Кощія, Змія Горинича. А ще бояться нічних кошмарів, темряви, тварин і комах, лікарів, крові, уколів, болю, раптових звуків. 

    До речі, маленькі діти як і дорослі, бачать сновидіння. І ці сновидіння можуть бути як яскравими й веселими, так і страшними. Різниця між дитячими та дорослими снами-тільки в тому, що дорослі, прокинувшись, розуміють, що вони бачили сон. А малята вважають свої сновидіння за реальність. І ще довго бояться того, що їм наснилось. Якщо дитина часто розповідає Вам про те, що їй наснилося щось страшне, не намагайтеся змусити її це забути. Краще пограйте в гру, розіграйте її страшний сон у ляльковій сценці та зробіть цю сценку смішною.

    Від чого ж все ж таки виникають дитячі страхи?

    Всіх причин і не перелічити. Наприклад, від надмірної батьківської опіки, коли дитина постійно  чує: "Туди не ходи, там небезпечно", "Цього не займай", " Обережно, поранишся". Від занадто високої вимогливості або холодності батьків. Від занадто жорстких покарань. Від частих батьківських сварок. Від тривалого перегляду мультфільмів та гаджетів.

    Як же допомогти маляті впоратися зі своїм страхом? 

    Можна призначити дитині захисника. Це може бути реальна людина, наприклад, брат або тато. А може бути і м'яка іграшка, наприклад великий плюшевий собака. Не смійтеся над розповідями дитини про те, що їй сниться або чого вона боїться. Нехай намалює свій страх, розповість що саме її лякає. А потім Ви разом домалюєте цій страшилці смішну мордочку, посадите її в клітку, придумаєте смішне ім'я. Якщо малюк боїться чогось реального, наприклад, грози, можете розповісти йому, що таке гроза насправді. Якщо малюк інформований, значить він озброєний!

Чому виникають дитячі капризи та як їх позбутися?

 

Батьки капризунів 2-3 років часто скаржаться, що їхні милі, слухняні діти раптом перетворилися на некерованих дітлахів. Багато сучасних тат і мам вважають, що капризи та істерики - це закономірний етап у розвитку  молодших дошкільнят, і що саме в такий спосіб вони пізнають світ людських взаємин, визначають межі дозволеного і недозволеного, і, це, зрештою, "саме мине".

Засинання і пробудження. Робимо це правильно.

Часто чуєш від батьків: "Подумаєш, малюк важко засинає, пізно прокидається.  Це така дрібниця!" Але для багатьох батьків саме з важкого підйому починається кожен робочий день.І закінчується такий день тим, що малюк ніяк не хоче засинати, а просить почитати, поспівати пісеньку, і це триває довго-довго. Що ж робити? Як зарадити?

Виховання самостійності

 Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі психологи мають на увазі:
-вміння діяти без допомоги оточуючих;
-здібність до прийняття рішень;
-вільний прояв своєї думки та позиції.  

А оскільки людина - істота соціальна, важливо виховувати самостійність у дитини із поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки. Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природнє бажання малюка все спробувати і дізнатися.

Порівняння

Нам радісно спостерігати за успіхами своїх дітей. Ми пишаємось їх першим словом, складеною пірамідкою, вивченим на пам'ять віршем, написаною літерою...

Нам хочеться бачити дітей успішними, тому ми хвалимо їх, мотивуємо, заохочуємо, підтримуємо. Але є і інші "мотиватори", які часто використовуються дорослими для досягнення мети дітьми.