ДЕНЬ СОНЯЧНИХ ДІТЕЙ

21 березня щороку у світі відзначають ДЕНЬ СОНЯЧНИХ ДІТЕЙ - Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ця дата вибрана не випадково- це символічне позначення самого синдрому Дауна, причиною якого є трисомія (березень - третій місяць року) за 21 хромосомою (тому 21 березня). 

Що не можна говорити дитині яка плаче?

Маленькі діти можуть плакати кілька разів на день. Сльози та істерики не завжди вдається зупинити обіймами, смачною їжею чи новою іграшкою. У таких випадках батьки можуть відчувати себе пригніченими через те, що не можуть втішити дитину.   

Правило одного слова

 

"Дуже часто ми не можемо достукатися до дитини",  "сто разів треба повторювати" або "доки не крикнеш - не зробить" - ці фрази  займають  перші рядки в списку батьківських скарг дитячому психологу.

І найбільша помилка батьківполягає в тому, що вони дають вказівки дітям. як маленьким дорослим.

Емоційна сфера дошкільників

Дошкільне дитинство - особливий період у розвитку людини. Це час, коли закладаються основи розвитку емоційної сфери дітей. Поведінкові прояви дітей інформують дорослого про те, що їм подобається, а що їх дратує. Що старшими стають діти, то багатшою і різноманітнішою стає їхня емоційна сфера. 
 

Долаємо новорічні страхи дитини

 

Новорічний ранок  для дитини — не лише новий досвід радості і можливість потренувати навички публічних виступів, стресостійкості, а й різного роду  страхи. Такі як:                  

страх Діда Мороза; страх різких звуків, чужих людей;  віковий страх костюмованих персонажів.

Виховання самостійності

 Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі психологи мають на увазі:
-вміння діяти без допомоги оточуючих;
-здібність до прийняття рішень;
-вільний прояв своєї думки та позиції.  

А оскільки людина - істота соціальна, важливо виховувати самостійність у дитини із поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки. Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природнє бажання малюка все спробувати і дізнатися.

Дещо про інклюзивну групу...

Цей пост буде корисним для кожного, хто цікавиться інклюзією та батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (далі ООП).

Сьогодні, я розкажу про роботу інклюзивної групи з середини - очима спеціаліста, який працює у цьому середовищі.

Інклюзивна група створюється для дітей з особливими потребами, якщо є висновок з інклюзивно - ресурсного центру (далі ІРЦ). З висновком батьки ідуть до директора закладу дошкільної освіти.

Жоден заклад не може !!! відмовити батькам і зобов'язаний задовольнити потребу дитини у праві на дошкільну освіту.

У інклюзивній групі може бути не більше 15 дітей, серед яких: 3 дитини легкого ступеня порушення розвитку, 2 - середнього ступеня або 1 з важким станом + діти без порушень у розвитку.

Супровід і підтримку у навчальному процесі дітям з особливими потребами надає асистент вихователя. Це спеціаліст, який завжди поруч: на заняттях, під час гри, прогулянки, прийому їжі. Направляє, підтримує, допомагає дитині соціалізуватись, закріпити отримані навички, почуватись комфортно у колективі однолітків.

Згідно висновку ІРЦ дитина з ООП має право на корекційно - розвивальні заняття з дефектологом, логопедом, психологом, реабілітологом (якщо ці спеціалісти є у даному закладі і з ними заключені договори).

На мою думку, інклюзивна освіта - це велика перевага для дітей з ООП, адже - це можливість отримати безкоштовну освіту, підтримку та соціальні навички, які є вкрай важливими для щасливого життя.