Чи задумувались ви, чому діти так люблять перетворюватись на сердитого лева, лагідне кошеня, мультяшного чи казкового героя? Можна подумати, що це просто гра. Але не для мене. Я дитячий психолог і хочу привідкрити вам завісу сюжетних ігор очима спеціаліста.
Часом, у дітей є улюблений персонаж, якого вони постійно обирають під час ігор. Чому? Для дошкільника ця роль є зразком для наслідування, можливість пережити особливі почуття. Сором'язлива дитина обирає роль супергероя, бо хоче стати сміливішою. І ця роль дійсно допомагає йому. Адже, скромний Дмитрик не може ні за кого заступитись, а от супергерой Дмитрик може все: він спритний, впривний, він нічого не боїться. Одного дня ці дві ролі з'єднаються і Дмитрикові ігри, в яких він здобував перший досвід сміливості, запустить внутрішній механізм змін.
А здавалося б просто гра.
А ще буває, що агресивні, забіякуваті діти обирають ролі спокійного мудреця чи лагідного котика. Як незвично. Здається, зовсім непідходяща роль. Але щодня вони доказують усім, які вони сміливі і безстрашні, саме тому, їм хочеться розслабитись і побути цим ніжним клубочком шерсті.
Ігри - перевтілення допомагають дитині розвивати емоційний інтелект, малюки отримують досвіди реагування у різних видуманих ситуаціях, які при потребі стануть допомогою у реальному житті. Також, це можливість прожити емоції, заховані в глибині дитячої душі. Які вона сама може і не розуміти, але вони обтяжують, не дають розвиватись. Дитина може позбавитись агресії, якщо погарчить, як лев; звільнитись від образи, якщо поплаче, як ослик з "Вінні Пуха".
Останнім, але не меншважливим нюансом цих ігор є вміння будувати сюжет та дотримуватись його усіма учасниками гри. Це допоможе кожному навчитись взаємодіяти, керувати і підкорятись. Це важливий соціальний досвід.
Ви ще досі думаєте, що гра - це байдикування та марна трата часу?
Немає коментарів:
Дописати коментар