Виховуючи малюка, часом, трапляються ситуації, на які дорослому необхідно реагувати, для уникнення їх повторів в майбутньому. Інколи, пояснення достатньо, а інколи – ні. Як же поводитись дорослому, щоб покарання не ранило, а справляло виховний вплив?
● З’ясуйте причини і мотиви вчинку дитини, перш ніж її покарати.
● Не вдавайтесь до фізичного чи тілесного насильства – покарання має бути справедливим і відповідати мірі вчинку.
● Не карайте дитину, якщо підозрюєте її у вчинку, адже, підозрілість не має нічого спільного зі справжньою вимогливістю.
● Не карайте дитину тоді, коли ви сердиті, злі чи роздратовані. Оскільки, у такому збудженому емоційному стані можна помилитися.
● Надайте право карати тому з батьків, кому властивий більш спокійних характер.
● Не зловживайте батьківською владою – дотримуйтесь почуття міри, адже, часті покарання втрачають дієвість.
● Запропонуйте дитині оцінити її провину й самостійно призначити покарання. У такий спосіб ви привчатимете дитину аналізувати свої вчинки і бути вимогливою до себе.
● Будьте милосердні – не забувайте, що ви теж були дитиною й капостили та вередували.
Немає коментарів:
Дописати коментар