Казкотерапія

Не пам’ятаю, щоб мама співала мені колискові в дитинстві, але казок я знала багато. З часом, навіть, маму виправляла, якщо вона починала імпровізувати.

Дуже любила їх: про діда і бабу; принцес; хитру лисицю і безтурботного колобка; гидке каченя.

Це була моя школа досвіду. Я вчилась, що добро завжди перемагає зло; прагнула бути схожою на героїв; захоплювалась їх сміливості, безкорисливості, щедрості; співчувала, злилась, раділа; разом з ними проживала складні ситуації.

Мама читала, а я уявляла прочитане: відчувала запах запашного колобка; приміряла на собі бальні праття Попелюшки; літала в небі з Кривенькою качечкою; придумувала бажання для Золотої рибки.

Моя фантазія росла з кожним наступним твором!

Я і зараз люблю казки. Але тепер розумію їх глибину, їх вплив на маленьку людину.

Читайте і розвивайтесь!